У США вийшла найнезвичайніша дитяча книга

Якби Ембер Джонс не працювала консьєржем в одному з нью-йоркських готелів, якби їй не треба було весь час давати туристам поради, як пройти туди, де знайти те, а де це, не було б і книжки, про унікальність якої в місті хмарочосів тепер не говорить тільки ледачий.

Її вже назвали справжнім путівником по ароматам Нью-Йорка. Кожна сторінка зберігає справжні запахи, які раніше можна було відчути лише побувавши на вулицях міста. Як пахне найкраща кава, піца або гора сміття, щоб дізнатися це, досить просто потерти пальцем сторінку.

«Одного разу я прогулювалася після роботи і побачила у вітрині піцу. 10 кроків потому я відчула гострий запах, тому що вступила в кінський гній. А з-за рогу тягнуло димком від люля-кебабу. Я подумала: неможливо відчути це місто, не дізнавшись, як воно пахне. Тепер я завжди кажу туристам: йдіть на запах і не помилитесь! » — Розповідає Ембер Джонс.

Сюжет книги нехитрий: маленький хлопчик приїхав з батьками до Нью-Йорка на канікули. Скориставшись порадою консьєржа, вони заходять в кафе, спускаються до метро, досліджують центральні вулиці і брудні підворіття. Тексту — мінімум, тому що книгу цю потрібно не читати, а нюхати! Свій запах у кожної сторінки. Щоб його відчути, треба просто потерти картинку пальцем, таким чином розкриється напилення з невидимих оку, мікроскопічних капсул, які мають гострий аромат. У цей путівник запахи перекочували зі спеціальних лабораторій, розкиданих по різних штатах Америки.

«Існують цілі каталоги запахів, їх просто ніколи раніше не розміщали у книгах. Коли я замовила в одній з таких лабораторій запах яблука, то отримала 24 різних запахи: яблуко зелене, жовте, літнє, зимове, печене! Я повинна була пройти через всі ці запахи власним носом, щоб вибрати підходящий «, — говорить Ембер Джонс.

Асфальт, вихлопи автобусів, бублики, горіхи, які смажать на вулицях і багато іншого. Не можна сказати, що всі аромати в книзі приємні. Бродяга в метро, наприклад, пахне не трояндами.

Ця книга не пахне друкарською фарбою взагалі тут скоріше якийсь коктейль, пекуча суміш. Власне, як і сам Нью-Йорк, він тільки здалеку виглядає як одне велике місто. Усередині – плавильний котел! Своєю граничною концентрацією «всіх і вся» він не схожий на жодний інший мегаполіс на світі: пакистанці є сусідами поляків, через квартал вже греки з італійцями.

І кожен такий квартал носій свого, іноді незабутнього запаху. Наприклад, Чайна таун, де на одному п’ятаку китайці торгують одночасно і екзотичними фруктами, і рибою. Втім, з вельми специфічним душком і нью-йоркське сміття. Так заведено: городяни викидають його в мішках прямо на вулиці, з яких потім його вивозять спеціальні служби. У книжці він має дуже реалістичний запах.

Ілюстратор книги намагався вирішити задачу: як колір може допомогти в передачі запахів? І виявив формулу: приємні запахи – світлі фарби, неприємні – темні.

«Наприклад, вихлоп автобусу не найприємніший, тому він темний. А от запах піци передають дуже теплі світлі кольори, там багато червоного і помаранчового», — відзначає ілюстратор Тім Проберт.

Піца, причому від конкретного кухаря з конкретного ресторану — улюблений аромат автора книги. У цьому самому ресторані той самий шеф-кухар Давид проводить порівняльний аналіз запахів піци паперової та той, яку він приготував власноруч.

Ну, і звичайно, коні, що цілодобово катають нью-йоркських туристів. Цей букет не має потреби в описі.

Ембер Джонс сідає в жовте таксі, яке пахне парфумами попереднього пасажира. Запах скоро вивітриться, але поміщений в книгу, буде триматися на сторінці, як обіцяють видавці, роками.