Найкращі книжки світу, або "Що має прочитати кожен?"

в 2011 році  "Українська правда. Життя" спробувала систематизувати набутки української літератури. Відтак з'явився своєрідний рейтинг книжок українських авторів, які повинен прочитати кожен освічений українець.

Цього разу ми провели експертне опитування інтелектуалів з метою написати аналогічний список зарубіжних авторів і текстів. Після звернення до низки українських письменників і видавців маємо чергову "двадцятку".

На відміну від списку найкращих українських книжок, тут не вдалося обмежитись 20 авторами.

Кількість часто названих письменників і текстів сягнула трьох десятків. Так сталося через те, більше десятка авторів набрали однакову кількість голосів - 3.

Таблиця лідерів виглядає так:

(письменників, що набрали однакову кількість голосів, названо в алфавітному порядку)

Однакову кількість голосів (3 голоси) здобули такі письменники та тексти:

Опитані експерти очевидно тяжіють до умовно "високої" літератури. Лідерами списку не стали ані Александр Дюма, ані Артур Конан Дойл.

В закономірностях рейтингу вгадуються закономірності програми середньої загальноосвітньої школи. Названі тексти вивчаються в курсі предмета "Світова література" чи вивчалися в радянському курсі "Російської літератури".

Варто звернути увагу на переважання класичної зарубіжної літератури кінця 19 та початку 20 століття. Із цього ряду вирізняються хіба що Вільям Шекспір, Джованні Боккаччо, Мігель Сервантес і Йоганн Гете.

З огляду на це, можна зробити висновок про улюблені літературні періоди та течії опитаних експертів. Найпопулярнішими очевидно стали Відродження, "прокляті поети", модернізм, "втрачене покоління" і постмодерн.

Варто звернути увагу на позиції Миколи Гоголя та Михаїла Булгакова. Цікавим зокрема видається те, що вони потрапили також у рейтинг найкращих українських письменників. Можна, наприклад, порівняти їхні позиції в обох рейтингах.

В колі читання опитаних переважають англомовні, іспаномовні, німецькомовні, російськомовні та франкомовні письменники.

Більшу частину названих текстів-лідерів було перекладено російською чи українською мовою.

Можна припустити, що частина опитаних експертів із названими текстами знайомилися саме в перекладах. Цю думку підтверджують численні уточнення про те, чий саме переклад читати.

Крім того, в очі кидається рідкісна одностайність опитаних експертів у виборі текстів названих у рейтингу авторів.

Це може бути наслідком успіхів української школи перекладу та радянського книговидання та книгорозповсюдження. Здається, досі в багатьох пострадянських родинах на етажерках стоять однакові книжки Маркеса, Шекспіра, Бокаччо, Гемінгвея та ін.