Четверта частина списку літератури для справжнього українця тут:

61. Валер’ян Підмогильний, “Місто”

Творчість В. Підмогильного продовжує традиції української класичної літератури, яка свою поетику будувала на увазі до людини, співчуття до неї. Роман “Місто” — найвидатніший твір письменника, який і нині читається з чималим інтересом.

62. Осип Турянський, “Поза межами болю”

Турянський Осип Васильович (1880—1933) — західноукраїнський прозаїк, який працював також у поетичних і критичних жанрах, перекладав з іноземних мов. У це видання вміщено повість-поему “Поза межами болю” та роман “Син землі”. Автобіографічна поема в прозі “Поза межами болю” – про трагічні події Першої світової війни – була написана в 1917 році в таборі військовополонених в Італії. Вона хвилює людські серця, просвітлює душу високим безжальним трагізмом і осудом будь-якої війни. Роман “Син землі” відрізняється від інших творів письменника виразним романтичним спрямуванням, для нього характерні піднесеність, високе емоційне напруження, співучість і ліризм. Перед нами не роман-хроніка, не епопея побуту й звичаїв, не художньо об’єктивна картина історії, а пісня-хвала людській мужності, чистому і по-справжньому красивому коханню.

63. Валерій Шевчук, “Дім на горі”

Таємнича, загадкова і химерна книга, сповнена різних захопливих і не дуже історій.

“Дім на горі” – історія про жінок, кохання і родинні таємниці. Захопливо й у дусі химерного роману. Читається дуже легко, слова переливаються в речення, що зливаються в тягнуче-приємну історію. Тут нема гострих сюжетних ліній і життєвих перипетій, зате є багато народної культури, звичаїв і таємниць. Кожен герой тут приваблює своєю неповторною історією, а з цих історій сплітається життя одного села. А як реалістично і гарно описані тут краєвиди, так і хочеться зануритись у природне середовище, покинути місто з його гамірним плином часу.

64. Павло Загребельний, “Диво”

“Диво” — роман про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об’єднання земель руських і було зведено славнозвісний Софійський собор у Києві. Життєві шляхи героїв — зодчого Сивоока та князя Ярослава — перехрестилися на майдані, де височів величний і дивовижний храм. Софія Київська з’єднала долі талановитого майстра та мудрого правителя. Дві людські драми розгортаються перед нами на сторінках роману. Сивоок, для якого будівництво храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської. Але і він дійшов цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного в своєму житті справжнього кохання.

65. Григорій Квітка-Основ’яненко, “Конотопська відьма”

До пропонованого видання увійшли твори видатного українського письменника Г. Квітки-Основ’яненка (1778—1843), якого відомий літературознавець С. Єфремов назвав батьком української повісті. Сатиричні оповідання “Салдацький патрет” і “Пархімове снідання”, повісті “Конотопська відьма” і “Маруся”, п’єса “Сватання на Гончарівці” і сьогодні викликають інтерес читачів.

66. Марко Вовчок, “Інститутка”

“Інститутка” — це твір, що розповідає не лише про гіркоту існування закріпачених селян, але й про початок наростання їхнього протесту проти чинного ладу та соціальної несправедливості. Письменниця порушила не тільки проблеми побуту кріпаків, але й більш вагому проблему — соціальний протест селян та їхнє бажання звільнитися, змінити своє життя на краще.

67. Михайло Старицький, “Облога Буші”

До рекомендованої книги увійшли вибрані твори видатного українського драматурга Михайла Петровича Старицького – “Облога Буші” (історична повість із часів Хмельниччини) та “Заклятий скарб” (про події XVІ-XVII ст.), які й сьогодні викликають інтерес читачів. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розрахована на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю М. Старицького.

68. Борис Грінченко, “Каторжна”

До пропонованого вашій увазі видання увійшли вибрані твори класика української літератури Бориса Грінченка (1863—1910), життя і діяльність якого для багатьох поколінь слугує прикладом подвижництва на теренах розвою української культури і національної ідеї. Письменник, поет, науковець, освітянин, автор славнозвісного “Словаря української мови”, Б. Грінченко створив чимало творів, які і сьогодні викликають інтерес читачів. Добір текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розраховано на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю Б. Д. Грінченка.

69. Леся Українка, “Одержима”

Пропонований читачеві том представляє вершинні драми Лесі Українки. Саме ці тексти дають змогу відчути, осмислити її художній світ, найглибинніші поетичні прозріння й осяяння геніальної авторки, з якої зрештою знято Кассандрине прокляття бути непочутою своїм народом.

70. Василь Стефаник, “Новина”

Великого душевного болю завдало Стефаникові жахливе становище дітей у бідняцьких родинах. Навіть надриваючись на чужій роботі, батьки не могли забезпечити своїм дітям ні належного харчування, ні тепла в оселі. Новела “Новина” належить до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника.

Поштовхом до написання твору послугувала подія, що сталася в жовтні 1898 року в селі Трійці, на Покутті. Після смерті жінки бідняк Михайло лишився з двома малими дітьми, не міг їх прогодувати і повів до річки Прута, щоб утопити. Меншу кинув у воду, а більша, восьмирічна дівчинка, вмовила батька не топити її. Після того нещасний чоловік пішов до Коломиї заявляти про свій злочин. Ця подія дуже вразила письменника, він навіть спеціально ходив до Трійці, щоб детальніше дізнатись про трагедію. Ідіотизм селянського життя був приголомшливим!

Письменник переніс у свою новелу не лише картину реалій з їх ситуаційними деталями, а й створену ними емоційну атмосферу. Взявши за основу справжню подію і реально існуючого героя, Василь Стефаник не зводив свій твір до історії одного чи кількох характерів. Гриць Летючий — не виняток, а типовий характер. Його життя, думки, почуття — то звичайні щоденні будні мільйонів зубожілих селян. У цьому виявився реалізм зображення.

71. Григорій Косинка, “В житах”

До видання увійшли твори видатного українського письменника Григорія Косинки (1899—1934), який так сформулював принцип своєї літературної творчості: “Художній твір, літературний або малярський, в наші дні має відбивати історію нашого часу, героїчні події, нову людину, її життя й переживання. Тоді цей твір житиме в народі”. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури. Розрахований на школярів, вчителів, студентів-філологів, усіх, хто цікавиться творчістю Г. Косинки.

72. Олесь Гончар, “За мить щастя”

У 1964 р. з’явився цей маленький шедевр О. Гончара. У новелі йому на високому художньому рівні вдалося показати красу і силу почуття кохання. Це най­улюбленіша тема митця («З любові — творчість, з любові — щастя людське»).

Перед нами постають звичайні люди — артилерист Сашко Діденко і його несподівана кохана Лорі, чи Лариса, яку він зустрів на жнив’яному полі. Рапто­вий спалах пристрасті під палючим сонцем як неймовірний злет людської душі, вивільнення її від земних умовностей і засторог. Чи ж можливе це в недоскона­лому світі? Війна скінчилася, попереду демобілізація, повернення додому, там нове життя, у якому люди, які бачили віч-на-віч смерть, будуть гуманніші, бла­городніші, добріші й насамперед щасливі, бо навчилися цінувати кожну мить. Мрія от-от стане реальністю. До неї впевнено наближається Сашко. Він готовий до зустрічі з коханою..

73. Іван Багряний, “Сад Гетсиманський”

Іван Багряний зазнав сталінських репресій і пройшов усі кола пекла, як потім і герої його роману. “Сад Гетсиманський” — один із перших творів світової літератури, що викриває злочинну суть сталінського режиму. Події твору відбуваються в Україні. Всі імена та прізвища в’язнів і співробітників НКВС у цій книзі правдиві.

74. Іван Багряний, “Огненне коло”

Іван Багряний (1906—1963) — письменник, творчий доробок якого дійшов до співвітчизників лише через багато років після його смерті. Репресований у 1932 році, засланий на Далекий Схід, він пережив втечу, знову арешт, еміграцію до Німеччини. Важливим явищем в українській літературі є його роман “Людина біжить над прірвою” та повість “Огненне коло”, дія яких відбувається в роки Другої світової війни. Головні герої цих творів — прості українці, які намагаються боротися проти світу насильства, представленого двома тоталітарними системами – радянською та нацистською. У 1992 році письменникові посмертно було присуджено Національну премію ім. Т. Г. Шевченка.

75. Іван Франко, “Борислав сміється”

Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично-новаторським “робітничим” епосом — малою (цикл оповідань) і великою (“Boa constrictor”, “Борислав сміється”) “бориславською” прозою.

Борислав — західноукраїнський центр нафтової промисловості. Голодна смерть гнала на тяжку фабричну роботу спролетаризованих селян. Тут за нужденне животіння вони добровільно продавали свою силу і здоров’я, ставали злиденними, голодними, обшарпаними ріпниками.

Отже, в центрі повісті — непримиренна боротьба двох ворожих світів, яка відбувається в Бориславі. Сам Борислав також можна вважати головним героєм повісті. Це місто гноблених і нещадно експлуатованих, але нескорених і могутніх.

76. Михайло Коцюбинський, “Харитя”

Маленька Харитя дуже хоче допомогти своїй мамі, яка захворіла саме в жнива. Восьмирічна дівчинка робить непосильну для свого віку роботу: готує вечерю, годує слабу матір і… йде на поле, жати, щоби не залишитись без хліба… У цій малесенькій дівчинці море дитячої щирості, любові до батьків, бажання допомагати.

77. Іван Нечуй-Левицький, “Князь Єремія Вишневецький”

У цьому виданні класика української літератури І. С. Нечуя-Левицького (1838-1918) вміщено історичний роман “Князь Єремія Вишневецький”. Спираючись на літописні джерела, праці тогочасних істориків і фольклор, нерідко полемізуючи з поширеними-версіями козаччини, письменник зумів створити цікаві і в чомусь нетрадиційні образи історичних діячів – Вишневецького, Хмельницького та ін., художньо дослідити проблеми псевдопатріотизму родовитої шляхти, її непростих взаємин із власним народом.

78. Іван Франко, “Сойчине Крило”

У новелі І. Франка “Сойчине крило” змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Героїня дуже помилилася у своєму виборі, і це призвело до тяжких моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше чисте й незаплямоване кохання, хапається за нього хоч у листі, як за рятівну соломину. Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим від людських пристрастям “естетом” і “живим чоловіком” із живими почуттями. Його настрої та світогляд змінюються разом із перипетіями в листі; перемагають добро й великодушність.

79. Василь Симоненко, “Василь Симоненко. Вибране”

Окрім творів Василя Симоненка, які вивчаються за шкільною програмою, а також рекомендовані для позакласного читання, вам будуть цікаві навчально-методичні матеріали на допомогу вчителеві та учню: літературознавчі коментарі до біографії письменника, орієнтовні теми творів, рефератів та усних доповідей, тезові плани до них, список рекомендованої літератури.

80. Павло Тичина, “Сонячні кларнети”

До збірки ввійшли оригінальні твори, що друкувалися в періодиці у 1914—1918 роках; деякі неопубліковані твори (“Не Зевс, не Пан…”, “Цвіт у моєму серці”, “Подивилась ясно…”, “Світає…”, “Туман” і “Вітер” із циклу “Енгармонійне”, “У собор. І — ІІ”, “Пастелі”, “На стрімчастих скелях”, “По хліб ішла дитина…”, “Скорбна мати. І — IV”, “По блакитному степу”, “Війна. І — ІІ”) та переспів вірша французького поета Анатоля Ле Браза “Колискова”.