Як слід читати книги дітям: Від 1 до 2 років

У віці від року до 2-х років в лексиконі дитини з’являються все нові і нові слова. Малюкові доводиться їх систематизувати, зіставляючи з конкретними об’єктами і запам’ятовуючи по-своєму. Щоб у свідомості дитини утворився міцний зв’язок між предметом і його «ім’ям», потрібно багаторазове повторення цього ланцюжка: «предмет — його назва». І тут знову на допомогу приходить розумна, добра книжка.

У цьому віці багато дітей особливо люблять книжки про тварин. Вивчаючи їх, дитина може закохатися, наприклад, в кішку і якийсь час зовсім не буде помічати зображених у книжці інших тварин. Вона буде знову і знову з радістю перегортати сторінки своїх книг, вишукуючи в них саме кішок. Таку «любов» можна використовувати для розширення кругозору дитини — наприклад, розповісти, де живе кішечка, чим вона харчується, які в неї звички. Так у дитини формується перший усвідомлений інтерес до книги як до джерела позитивних емоцій і нових знань.

Однорічній дитині вже пора освоювати і коротенькі простенькі казки з нескінченними повторами — «Колобок» («Я від бабусі пішов…»), «Ріпка» («Тягнемо — потягнемо») та інші. Повтори допомагають дитині краще уявити картину того, що відбувається і засвоїти значення почутого.

У віці до 2-х років продовжують відігравати велику роль ілюстрації — зорові образи і слова поступово стають для малюка одним цілим, а це вже основа розвитку наочно-образного мислення. Малюнки з перших книжок допомагають формувати у дитини точне уявлення про світ, в який він прийшов. Ось чому книжки для цього віку повинні бути добре ілюстровані. А дорослим необхідно допомогти дитині з’єднати картинку і текст разом. При покупці самої книги або збірника казок та віршів зверніть увагу на їх художнє оформлення. Книги для малят повинні містити мінімум тексту і максимум ілюстрацій. Найголовніша вимога до малюнків в книгах для маленьких дітей — щоб картинка була великою, барвистою, мальовничою, а головне — зрозумілою малюкові. Якщо малюк не зрозуміє, що зображено на ілюстраціях, він втратить інтерес до цієї книги.

Наприклад, коли мама чи тато прочитають текст, вони розглядають ілюстрації до тексту і задають дитині приблизно такі питання: «Хто тут намальований? Ти пам’ятаєш, ми про нього зараз читали?». Можна купити ляльковий театр, тоді можна буде читати текст і одночасно показувати персонажів казки. З цією ж метою слід в першу бібліотечку малюка додати книжки з об’ємними картинками. Поки вушка малюка слухають казку, його рухливі пальчики відкривають і закривають двері хатинки, котять по доріжці колобка, гладять пухнасту спинку лисички. Потрібно тільки стежити за тим, щоб дії малюка відповідали в цей момент тексту, який ви читаєте — тоді малюк краще засвоїть зміст і не втратить інтерес до самого процесу читання. Слідкуйте також за виразом його очей і мімікою. Емоції дитини розкажуть вам про те: що його здивувало, порадувало, злякало. Спостережлива мама після таких занять зможе зробити деякі висновки про характер підростаючої людини (наскільки вона чутлива, боязка, сприйнятлива і т. д.).

Коли ви сідаєте c дитиною читати книжку, не забудьте спочатку створити відповідну цьому заняттю атмосферу — ніщо не повинно відволікати увагу малюка від читання. Для посилення емоційного сприйняття тексту іноді можна поставити неголосну класичну музику — підберіть її заздалегідь, щоб вона підійшла за інтонацією до читаемому твору.

Дитина у віці від року до двох років може розглядати книгу 10-20 хвилин, але не змушуйте її це робити насильно, інакше викличете відразу до книг.